Історія розвитку робототехніки сягає своїм корінням в далеку давнину за часів античності. Бажаючи полегшити трудову діяльність і просто гнані науковою ідеєю, винахідники давнини створювали найпростіші механізми, що виконували деякі елементи руху.
Перші креслення, що збереглися, належали Да Вінчі, який створив робота-лицаря, що рухався.
Слово «робот» вперше згадав чеський автор Карел Чепака у своїй п’єсі. У ній мова йде про фабрику, на якій роботи збирають самі себе. Цей твір побачив світ у 1920 році . Вся справа в тому, що, як відомо, такі слова, як «робота» і «робот», є спільнокореневими. А слово «robota» у перекладі з чеської мови означає «важка робота», «каторга».
Першого робота сконструював американський інженер Д. Уекслі в 1927 році у Нью-Йорку для Всесвітньої наукової виставки. Цей робот, правда, мав досить обмежені навички, але на той час це було справжнім науковим переворотом. Він міг говорити фрази по команді та виконувати прості рухи.
Двадцяте століття було ознаменоване становленням сучасної робототехніки, появою роботів, здатних виконувати записану послідовність команд. В 1942 році відомим письменником і популяризатором науки Айзеком Азімовим в його книзі були сформульовані 3 закони робототехніки, які свідчать, що робот не повинен завдавати людині шкоди, зобов'язаний виконувати його команди та при цьому піклуватися про власну безпеку.
По суті, саме це
служило початком нової віхи у розвитку науки і техніки,
плодами якої ми можемо користуватись уже зараз!